Західний кукурудзяний жук Diabrotika virgifera virgifera Le Conte

15.07.2015 | 00:19
Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail
Район: 
Кельменецький район

Сьогодні Україна під загрозою появи нового, не менш руйнівного, шкідника, аніж колорадський  жук з Північної Америки. Цей жук вважається одним із небезпечніших шкідників кукурудзи у світі.

Рослини-господарі. Кукурудза, а також рослини з родини злакових, айстрових, бобових, гарбузових.

Географічне розповсюдження. Цей небезпечний шкідник кукурудзи походить з Північної Америки. Вперше в Європі виявлений в 1992 році на невеликому полі в районі Белграда біля міжнародного аеропорту Сурчин, що, вважається, пов’язано з інтенсивним перевезенням вантажів із США. Здатність імаго жуків до далеких активних перельотів (у середньому до 80 км/рік) практично унеможливлює зупинення його поширення.

На даний період кукурудзяний жук зайняв територію понад 200 тис.км2 і зареєстрований у Хорватії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Угорщині, Румунії, Німеччині, Словаччині, Швейцарії, Італії та Франції.

Перші поодинокі самці ЗКЖ виявлено у Чернівецькій області в липні 2012 року за допомогою феромонних пасток  в чотирьох районах області і в тому числі і в Кельменецькому районі в селах Берново, Нелипівці, Росошани, Лукачани, Вартиківці. Протягом останніх років моніторинг західного кукурудзяного жука за допомогою феромонних пасток показує, що кількість популяції жука постійно збільшується і займає все більшу територію населених пунктів району.

Морфологічні та біологічні особливості. Цикл розвитку шкідника включає: яйце, личинку, лялечку, імаго. За рік проходить повну стадію розвитку одного покоління (генерації). Яйця дрібні, овальні, блідо-жовті, 0.5 мм завдовжки, зимують у ґрунті на глибині 15-20 см.

Личинки брудно-білого кольору, зморшкуваті з коричневою головною капсулою, дорослі до 10-13 мм довжиною. (фото 2) Відродження їх припадає на другу половину травня – до середини червня. Будучи монофагами, живляться тільки корінням кукурудзи (приблизно 30 днів); пошкоджують спочатку з периферійної зони до стебла, що призводить до полягання кукурудзи у вигляді „гусячої шії” і, відповідно, загибелі рослини. (фото 4)

Доросла комаха (імаго) має розміри 4,2-6,8мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні повздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. (фото 1 та  2)

Поява імаго спостерігається із середини червня, масовий виліт збігається з періодом цвітіння кукурудзи. На даний час в населених пунктах  Кельменецького району проходить літ, спарювання та яйцекладка жуків. Живляться жуки пилком, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових та складноцвітих. Пік яйцекладіння настає в середині липня і триває до кінця серпня. Плодючість 1 самки до 1000 яєць, які відкладає в поверхневі шари ґрунту на глибину 10см біля основи стебла рослин, віддаючи перевагу пухким, родючим та вологим ділянкам. (фото1 та 2)

        Шкодочинність.      У західного кукурудзяного жука (ЗКЖ) шкодять як жуки, так і личинки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. За живлення жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність. Особливо небезпечні личинки, які живляться коренями кукурудзи. Личинки перших віків спочатку об’їдають кореневі волоски, потім тонкі корінці, а згодом — великі та стрижневі, водночас заносячи збудників кореневих гнилей. У результаті пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді нерідко зовсім гинуть. Ослаблені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко вилягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливим механізоване збирання врожаю. (фото 4)

Способи поширення. Розповсюдження яєць та личинок жуків можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє вітер.

Виявлення та ідентифікація. Обстеження посівів кукурудзи проводять в період активного льоту імаго жука за допомогою феромонних пасток.

Карантинні заходи. Ввезення насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи з-за кордону дозволяється тільки за погодженням з Головною державною інспекцією з карантину рослин України при наявності карантинного дозволу на імпорт та фітосанітарного сертифіката країни-експортера.

Основна вимога на даний період із заходів боротьби – дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину та люцерну. Висівати насіння кукурудзи на тому ж полі можна тільки через три роки, не допускаючи монокультури кукурудзи. Поля кукурудзи після збирання врожаю обов’язково потрібно переорати відвальним способом для глибшого промерзання ґрунту, що зумовить часткову загибель яєць шкідника.

З хімічних заходів боротьби основним є обробка рослин пестицидами проти жуків та личинок.   В   даний час проти Західного кукурудзяного жука зареєстровано два препарати: Кайзо ,в.г.- 0,3 кг/га, Карате Зеон 050, мк.с.- 0,3 л/га. Протруювання насіння кукурудзи проти комплексу наземних і грунтових шкідників дозволено згідно «Переліку..» препаратами Форс Зеа 280 FS, т.к.с. – 5-6 л/т, Вайпер, т.н.-3,5 кг/т, Даліла 600. т.н.-5,0-9,0 л/т, Ін Сет, в.г.-4,5 кг/т, Команч WG, в.г.-28 кг/т, Круїзер 600 FS, т.к.с.-4,5 л/т , Пончо 600 FS, т.к.с..-3,5 л/т.

 

Головний спеціаліст-державний фітосанітарний інспектор                          Русановський В.О.

відділу дозвільної системи

  •  

  •  

  •  

  •  
-