Захист посівів озимих зернових в осінній період

10.09.2014 | 09:29
Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail
Район: 
Кельменецький район

Сходи озимини в осінній період вегетації повсюди заселятимуть попелиці, злакові мухи (шведська, в меншій мірі гессенська, озима, опоміза пшенична, чорна пшенична муха), цикадки та хлібні блішки. Посіви ранніх строків сівби потерпатимуть від цих шкідників найбільше, тому їх регулярним обстеженням слід приділити особливу увагу.

Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.

Осінній цикл розвитку злакових попелиць починається на падалиці, а згодом продовжується у посівах озимини, де найпоширенішими є велика та звичайна злакові попелиці.

Поряд з цими на початку вересня повсюдно на падалиці зернових концентрувалися цикадки (смугаста, шестикрапкова, інші), які з появою сходів озимини мігруватимуть на них та активно заселятимуть.

Шкідливість попелиць і цикадок полягає у тому, що вони висмоктують поживні речовини з рослин, що пригнічує їх розвиток. Від численних уколів цикадок листки знебарвлюються, що часто призводить до загибелі рослин. Характерною ознакою пошкоджень цикадками є жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини.

Окрім нанесення безпосередньої шкоди сисні шкідники (попелиці та цикадки) можуть переносити вірусні хвороби рослин типу мозаїк та карликовості. Найчастіше небезпека сходам озимини від вищезазначених шкідливих комах виникає в ранні фази розвитку рослин (до повного кущіння) в разі теплої сухої затяжної осені, наявності падалиці зернових, яка є резерватором шкідників до появи сходів культури.

Доцільність захисних заходів проти вищезазначених фітофагів визначається  ЕПШ. За досягнення ЕПШ під час сходів – на початку кущіння озимих зернових, а саме 100 особин злакових попелиць на кв.м;  50-150 злакових цикадок на кв.м, ; 40- 50 екз. злакових мух на 100 помахів сачком  у теплі дні проводять крайові або суцільні обробки застосовуючи один із інсектицидів: актарою, в.г. 0,1 – 0,14 кг/га, альфагардом, к.е. 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е. 1-1,5 л/га, енжіо, к.с. 0,18 л/га, карате зеоном, к.с. 0,15 л/га, бі – 58 новим, к.е. 1,5 л/га, піринексом, к.е. 1,2л/га, сумі – альфа, к.е.0,3л/га, фастаком, к.е. 0,1л/га, штефесином, к.е. 0,2 – 0,25 л/га..

Оскільки заселення посівів комахами відбувається від країв поля, обприскувати можна крайові смуги посівів (100-150 м). Ефективне також застосування токсикації сходів озимини через обробки насіння інсекто-фунгіцидами.

Також озимину будуть пошкоджувати багатоїдні комахи, більшість з яких знаходиться в грунті. Так, личинки чорнишів, коваликів часто знищують насіння, проростки і сходи, що пригнічує розвиток рослин, а іноді призводить до зниження густоти посіву. Через підвищену чисельність в районі коваликів і чорнишів,  зберігається висока ймовірність утворення осередків підвищеної щільності та шкідливості цих фітофагів.

Істотної шкоди озимим  завдаватимуть мишоподібні гризуни. Після збирання пізніх культур шкідники будуть переселятися на сходи озимих. Осіннє поле найбільше потерпає від полівок, зокрема звичайної. Через пошкодження нею можуть створюються голі галявини.

За наявності3-5 жилих колоній мишоподібних гризунів на гектар  на озимих зернових для винищення шкідниківзастосовують - біопрепарат Бактороденцид, зерн.пр., який наробляється біолабораторією «Чернівецька обласна біолабораторія». Знаходиться вона в м.Заставна, телефон 2-15-92. Вологий зерновий Бактороденцид - готова для застосування принада (зерно пшениці, вівса чи ячменю, всередині та на поверхні якого знаходяться мікроби — специфічні сальмонели, які спричиняють мишачий тиф). Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунково-кишковий тракт, потім в кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів, шкідники стають кволими, мало їдять і протягом 3-5 днів гинуть. Оскільки інфекція тифу передається від хворих особин здоровим різними шляхами, найпоширенішим є канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому, поїдаючи їх, здорові особини заражуються. Перебуваючи у тісному контакті один з одним, миші швидко розповсюджують смертельно небезпечну для них хворобу.

Застосування вологого зернового Бактороденциду (від 0,5 до 2,5 кг препарату на 1 га посіву або 2-3 г в нору) обумовлює загибель 75-95% мишоподібних гризунів. Хочу відмітити, що під час роботи із знищення гризунів потрібно, як і при всіх роботах по захисту с/г культур, дотримуватись правил безпеки (мити руки, не палити, не приймати їжу під час роботи та інше).

Крім вищезазначеного, також за наявності3-5 жилих колоній гризунів на гектар озимі захищають розкладанням принад: Антимиша, принада-2-3 пакетики на нору; Бродісан А-зернова принада-3 г/нору; Крисолов, принада-10-20 г на нору(1-2 пакети); Багіра, принада 1,5-2,5 кг/га; Рат кіллер супер, принада-5-10 кг/га,  Смерть щурам №1-1 пакет (10 г) на нору, Шторм, воскові брикети-1 брикет/нора.

 Нагадуємо Вам ,   що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року № 500 скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України. Дана вимога стосується також пестицидів: принади родентицидів ФОСВІТ, Роденфос, Стрілець, а також препарати Роденфос,п; Стрілець,п; ФОСВІТ,п; Щурин,п.

 Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» забороняється вввезення , торгівля, застосування та рекламування  препаратів до їх державної реєстрації.

Протягом жовтня – листопада і до випадання снігового покриву, за умоввологої осені ранні сходи та молоді рослини озимих культур повсюдно, насамперед на хорошому агрофоні, можуть уражувати кореневігнилі, еризифоз, іржа, плямистості різних видів. Хворі рослини слабшають і можуть загинути під час перезимівлі. Фітосанітарним моніторингом виявляється щорічне збільшення захворюваності зернових культур. Зокрема, на грибкові кореневі гнилі, сажки, іржасті, борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, бактеріальні та вірусні — чорний зародок, мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю тощо.

Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу вищезазначених організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість. Важливе значення в попередженні хвороб має протруєння (знезараження) насіння, як обов’язковий профілактичний захід.

Якщо згадане буде недостатнім, аграріям слід вдаватися до хімічного та біологічного оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами за рекомендованими технологіями. Восени цей захід здебільшого не є доцільним та рентабельним. Але за подовженої теплої дощової осені і оптимальних погодних умов для розвитку хвороб допускається можливість обприскування — оздоровлення осінніх посівів озимини для збереження фізіологічної стійкості рослин у зимовий період.

У фазі кущення за  ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею - 1%; септоріозом листя - 5%  необхідний захист системними фунгіцидами - альто супер, к.е - 0,4-0,5 л/га/,  амістар екстра, к.с. -0,5-0,75; амістар тріо,к.е. -1 л/га, імпактом, к.с - 0,5 л/га , Імпакт Т, к.с.-1 л/га, Рекс Дуо, к.е. – 0,4-0,6 л/га, фальконом, к.е.,- 0,6 л/га,  фолікуром, к.е- 0,5-1 л/га та іншими.

Оздоровлення посівів проводять за сигналами спеціалістів фітосанітарної інспекції, які слідкують за розвитком шкідників і хвороб, і у відповідності до погодних умов можуть прогнозувати подальший хід наростання загрози захворювань та пошкодження шкідниками.

В сучасних умовах набуває актуальності застосування гербіцидів восени. На територій нашого району поширено понад 300 різних видів бур'янів, з яких більше 30 завдають значної шкоди посівам сільськогосподарських культур.

Основна причина засміченості полів – великий запас життєздатного насіння і органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті. За результатами наукових досліджень у орному шарі ґрунту їх знаходиться від 50 млн. до 3-4 млрд. на 1 га.

Бур’яни протягом тисячоліть пристосувалися і добре переносять екстремальні умови – посуху, морози, вони менш вибагливі при проростанні. Зернові колосові культури частіше засмічують двосім’ядольні бур’яни – свиріпа звичайна, триреберник непахучий, лобода, осот, берізка польова, підмаренник чіпкий, а з однорічних злакових – куряче просо і мишії та багаторічних - пирій повзучий, хвощ польовий, щавель горобиний тощо.

Боротьбу з бур’янами починають в літньо-осінній період, після збирання попередника. Проводять 2-3 разове лущення для знищення коренепарасткових бур’янів лемішними лущильниками та плоскорізними знаряддями (перше на глибину 6-8 см, друге – через 2-3 тижні на 10-12 см, третє на 14-16 см при з’явленні перших паростків бур’янів). Пирій повзучий знищують пожнивним лущінням дисковими боронами на глибину 12-15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару при з’явленні білих паростків.

За сильного засмічення попередника багаторічними бур’янами краще застосовувати хімічне прополювання гербіцидами суцільної дії, які вносять не пізніше, як за 2 тижні до сівби культури.

Необхідно врахувати і те, що бур’яни більш пристосовані до несприятливих умов росту і розвитку, ніж культурні рослини. Тому контроль за чисельністю бур’янів необхідно проводити постійно. Регулярне знищення бур’янів  - потенційного джерела інфекції і проміжних донорів для багатьох шкідників і хвороб- обов’язок  всіх, хто  має відношення до сільського господарства.

Критичним періодом для контролю бур’янів в посівах озимої пшениці є ранній період росту культури, починаючи від появи сходів, коли бур´яни спроможні конкурувати з нею за поживні речовини. Тому обмежувати шкідливість бур´янів необхідно на ранніх етапах розвитку озимих зернових. В зв’язку з цим посіви зернових необхідно ще з осені обстежувати на засміченість бур’янами. В разі необхідності осінню застосовують гербіциди . 

Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії. По сходах бур`янів в осінній період ефективним є використання гербіцидів на основі сульфонілсечовин, які достатньо ефективні за середньодобової температури від +5ºС і не знижують зимостійкість рослин : Гранстар Голд 75% в.г. – 25-35 г/га, Гроділ Максі 37,5 % в.г. – 0,09 –0,11л/га,Калібр 75% в.г. – 30–60 г/га, Ларен про 60 в.г. -8-10 г/га, Марафон  37,5% к.с. – 4,0 л/га ,  Пойнтер 75% в.г. – 20-25 г/га.

Вибираючи прийоми  і засоби боротьби з бур’янами в осінній період вегетації озимих зернових культур, необхідно пам’ятати, що осіннє застосування гербіцидів забезпечує ефективність на рівні 85-90%. При цьому контролюються такі бур’яни як підмаренник чіпкий, ромашка непахуча, осоти, ярутка польова, та інші зимуючі бур’яни.

Критерієм доцільності застосування гербіцидів у осінній період є економічний поріг шкідливості, для розрахунку якого визначають загальну кількість бур’янів усіх видів на кожному полі. Під час обліку окомірно визначають переважаючі види бур’янів, що потрібно для правильного вибору гербіциду.

 На зернових колосових і інших культурах вузькорядної сівби ЕПШ виміряють співвідношенням бур’янів та культурних рослин на обліковій площі, яке за цим критерієм дорівнює 5 %. При цьому необхідно враховувати фенофазу культури та властивості гербіциду. Слід також дотримуватись умов безпечного застосування гербіцидів.

Для отримання додаткової інформації, щодо чисельності шкідливих організмів, прогнозу їх розвитку та шкодочинності у осінній період 2014р звертатись в Державну фітосанітарну інспекцію Чернівецької області (смт.Кельменці, вул..Бесарабська,66        тел. 2-12-91).

Провідний спеціаліст відділу моніторингу прогнозуваня

 Державної фітосанітарної інспекціїї Чернівецької області

Повар Г.І.

  •  

  •  

  •  

  •  
-