Як протидіяти домашньому насильству комплексно?

Як протидіяти домашньому насильству комплексно?

Як протидіяти домашньому насильству комплексно?

 

https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/218-1-350x224.jpgНа сьогодні проблема домашнього насильства є однією з найгостріших у нашому суспільстві. Тому є потреба створити ефективний комплексний механізм протидії всіх форм домашнього насильства – економічного, психологічного, сексуального та фізичного.

Так, на базі Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відбувся семінар-навчання на тему: «Психологічні аспекти роботи з особами, які потерпіли від насильства в сім’ї». Його учасниками були керівництво і працівники центру та бюро правової допомоги, які доєдналися скайп-зв’язком, а також директорка Кельменецького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Попович.

«Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Такі дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти», – розповіла Людмила Попович.

https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/218-2-350x219.jpgВідтак, вона надала цінні поради працівникам центру, як правильно вести бесіду з цією вразливою категорією осіб. Адже жертви, які потерпіли від домашнього насильства, пережили певний психологічний стрес. Тому, коли вони звертаються до центру, їм доводиться знову розповідати про те, що сталося, і цим самим знову переживати емоційний стрес.

Як свідчить практика, саме коли жертва знову згадує про біль, яку їй завдали, намагаючись її якнайшвидше забути, то починає втрачати багато цінних фактів, котрі потрібні для того, щоб їй надати юридичну допомогу. Тому пані Людмила надала також алгоритм дій, як потрібно проводити бесіди з такою категорією осіб.

По-перше: емоційність у спілкуванні. Будь-яке підвищення тембру голосу може залякати особу, і вона відмовиться від подальшого спілкування.

По-друге, варто наголосити на тому, що саме такій категорії осіб допомагає система з надання БВПД.

По-третє, не жаліти потерпілого, а працювати як з потенційним клієнтом.

По-четверте, перейшовши до розмови, ставити питання, які швидше скерують особу до коротшої та чіткішої  відповіді.

По закінченні семінару-навчання Людмила Попович запропонувала свої послуги як психолога на добровільних засадах для роботи із особами, які потерпіли від насильства в сім’ї та звернулися по допомогу до Кельменецького місцевого центру з надання БВПД.

«Постраждалі від домашнього насильства мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника. До того ж, постраждалі можуть скористатися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання БВПД. Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника», – наголосив директор Кельменецького центру Роман Дворський.

Ознаки того, що проти вас вчиняють насильство:

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль від кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви хочете, це можна вважати економічним насильством. До нього також належить пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушування до жебрацтва та шантажування.

Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. Примус до сексу з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту також вважають виявом сексуального насильства.

Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні свободи, коли вас не випускають з власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильство – це й змушування до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку також називають домашнім насильством.

Пам’ятайте, що не варто чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство !