Буковинські податківці під час тренінгу відповідали на запитання підприємців

Буковинські податківці під час тренінгу відповідали на запитання підприємців

Кожен четвер грудня фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області проводять тренінги для підприємців, під час яких надають відповіді на актуальні запитання щодо  застосування податкового законодавства.

За підсумками двох попередніх тижнів податківці виокремили запитання, які були найбільш актуальними. Пропонуємо відповіді на них:

Що є доходом ФОП платника єдиного податку?

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

З якого звітного (податкового) періоду ФОП – платник ЄП першої або другої групи повинен сплачувати ЄП за новою ставкою в більшому розмірі у разі зміни місця провадження господарської діяльності та/або видів господарської діяльності?

У разі подання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої групи заяви про зміну місця провадження господарської діяльності та/або видів господарської діяльності, внаслідок чого змінюється ставка єдиного податку, нова ставка застосовується починаючи з місяця, у якому подано заяву про відповідні зміни.

Чи має право приватний підприємець направити запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку поштою?

Податковий кодекс України не містить обмежень щодо направлення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – запит) поштою.

Датою подання такого запиту вважається дата його надходження до органу ДПС, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа. У разі подання запиту поштою витяг з реєстру платників єдиного податку отримується безпосередньо в контролюючому органі за податковою адресою.

Чи може приватний підприємець використовувати поточний рахунок, відкритий на фізичну особу для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності?

Фізична особа – підприємець не може використовувати поточний рахунок, відкритий на фізичну особу, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Яку відповідальність буде нести підприємець за неподання повідомлення про прийняття на роботу працівника?

Відповідно до статті 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Чи можливо виплачувати зарплату один раз на місяць за заявою працівника?

Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).

Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі ст. 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Тому навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання авансу, роботодавець все одно має розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану суму працівником авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

У випадку коли заробітну плату на підприємстві перераховують на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові як мінімум двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

Який розмір єдиного внеску нараховується ФОП на суму заробітної плати працівників-інвалідів?

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ставка 8,41 відс. визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди. Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Іншого Законом №2464-VIне передбачено. Фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату працівників-інвалідів у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Як правильно суб’єкту господарювання оформити трудові відносини з найманим працівником?

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України, підставою виникнення трудових відносин є укладання трудового договору — угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу податкової служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: укласти в письмовій формі трудовий договір; оформити наказ про прийняття на роботу; повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення згідно з постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413).